Методичні вказівки з латинської мови для студентів юридичного факультету

Persona	Singularis	Pluralis
1 2 3	- ĕra-m - ĕra-s - ĕra-t	-erā-mus -erā-tis -ĕra-nt

Persona	Singularis	Pluralis
1 2 3	- ĕr-o - ĕri-s - ĕri-t	-erĭ-mus -erĭ-tis - ĕri-nt

accūso, accusāvi, accusātum, accusāre, 1 звинувачувати

censeo, censui, censum, censēre, 2 оцінювати

absolvo, absolvi, absolūtum, absolvĕre, 3 виправдовувати

punio punīvi, punītum, punīre, 4 карати

sum, fui, -, esse бути

possum, potui, -, posse могти
PERFECTUM INDICATIVI ACTIVI

Persona	Singularis
1 2 3	accusāvi я звинуватив accusavisti accusāvit	censui я оцінив censuisti censuit	absolvі я виправдав absolvisti absolvit	punīvi я покарав punivisti punīvit
	Pluralis
1 2 3	accusavĭmus accusavistis accusavērunt	censuĭmus censuistis censuērunt	absolvĭmus absolvistis absolvērunt	punivĭmus punivistis punivērunt

PLUSQUAMPERFECTUM INDICATIVI ACTIVI

Persona	Singularis
1 2 3	accusavĕram я звинуватив раніше accusavĕras accusavĕrat	censuĕram я оцінив раніше censuĕras censuĕrat	absolvĕram я виправдав раніше absolvĕras absolvĕrat	punivĕram я покарав раніше punivĕras punivĕrat
	Pluralis
1 2 3	accusaverāmus accusaverātis accusavĕrant	censuerāmus censuerātis censuĕrant	absolverāmus absolverātis absolvĕrant	puniverāmus puniverātis punivĕrant

FUTURUM SECUNDUM INDICATIVI ACTIVI

Persona	Singularis
1 2 3	accusavĕro я звинувачу раніше accusavĕris accusavĕrit	censuĕro я оціню раніше censuĕris censuĕrit	absolvĕro я виправдаю раніше absolvĕris absolvĕrit	punivĕro я покараю раніше punivĕris punivĕrit
	Pluralis
1 2 3	accusaverĭmus accusaverĭtis accusavĕrint	censuerĭmus censuerĭtis censuĕrint	absolverĭmus absolverĭtis absolvĕrint	puniverĭmus puniverĭtis punivĕrint

ПЕРФЕКТНІ ЧАСИ ДІЄСЛІВ ESSE І POSSE

Persona	Perfectum	Plusquamperfectum	Futurum II
	Singularis
1 2 3	fui я був fuisti fuit	fuĕram я був раніше fuĕras fuĕrat	fuĕro я буду раніше fuĕris fuĕrit
	Pluralis
1 2 3	fuĭmus fuistis fuērunt	fuerāmus fuerātis fuĕrant	fuerĭmus fuerĭtis fuĕrint
	Singularis
1 2 3	potui я зміг potuisti potuit	potuĕram я зміг раніше potuĕras potuĕrat	potuĕro я зможу раніше poutĕris potuĕrit
	Pluralis
1 2 3	potuĭmus potuistis potuērunt	potuerāmus potuerātis potuĕrant	potuerĭmus potuerĭtis potuĕrint

ВКАЗІВНІ ЗАЙМЕННИКИ

PRONOMINA DEMONSTRATIVA
is, еа, id - той, та, то; він, вона, воно;

idem, eădem, idem - той же, та ж, то ж; він же, вона ж, воно ж;

iste, ista, istud -. цей, ця, це; той, та, те;

hiс, haec, hoc - цей, ця, це (вказує на близький предмет);

illе, illa, illud - той, та, те; він, вона, воно (вказує на віддалений предмет)

Вказівні займенники в gen. sing, мають закінчення -īus, в dat. sing. - -i. У всіх інших відмінках займенники чоловічого і середнього роду відмінюються за II відміною, а жіночого - за I відміною.

З р а з о к в і д м і н ю в а н н я :

Casus	Singularis
	m	f	n	m	f	n
N. G. D. Acc Abl.	is eius ei eum eo	ea eius ei eam ea	id eius ei id eo	hic huius huic hunc hoc	haec huius huic hanc hac	hoc huius huic hoc hoc
	Pluralis
N. G. D. Acc Abl.	ii (ei) eōrum eis eos eis	eae eārum eis eas eis	ea eōrum eis ea eis	hi hōrum his hos his	hae hārum his has his	haec hōrum his haec his

У займеннику idem, eădem, idem відмінюється перша частина за зразком is, ea, id. Частка -dem залишається незмінною, причому -m перед -d переходить в -n: (m+d = nd).

У судових процесах захисник завжди говорить про свого підзахисного hic, а про свого супротивника, який знаходиться тут же в суді, - iste.

ipse, ipsa, ipsum сам, -а, е; самий, -а, -е

talis, talis, tale такий, -а, -е

Займенник ipse, ipsa, ipsum відмінюється як вказівний займенник ille, illa, illud, але в середньому роді має закінчення -um.

Займенник talis, tale відмінюється як прикметники третьої відміни.

Casus	Singularis
	m	f	n	m, f	n
N. G. D. Acc. Abl.	ipse ipsa ipsum ipsīus ipsi ipsum ipsam ipsum ipsō ipsā ipsō			talis tale talis tali talem tale tali
	Pluralis
N. G. D. Acc. Abl	ipsi ipsae ipsa ipsōrum ipsārum ipsōrum ipsis ipsos ipsas ipsa ipsis			tales talia talium talĭbus tales taliа talĭbus

ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

PRONOMINA INTERROGATIVA
У латинській мові існують дві категорії питальних займенників: субстантивований quis? хто? quid? що? (вживається тільки в однині) і ад'ективований (qui? quae? quod? який? яка? яке? котрий? котра? котре?)

Casus	Singularis	Singularis			Pluralis
		m	f	n	m	f	n
N. G. D. Acc. Abl.	quis quid хто? що? сuius кого? чого? сui кому?чому? quem quid кого? що? quo ким? чим?	qui? quae? quod? cuius? cui? quem? quam? quod? quo? qua? quo?			qui? quae? quae? quōrum? quārum? quōrum? quibus quos? quas? quae? quibus?

ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ

PRONOMINA RELATIVA
З відносних займенників часто вживаються qui, quae, quod - який (який), -а, -е; які відмінюються так само, як і питальні займенники qui? quae? quod? Поняття кворум походить від вислову praesentia quorum suffĭcit - присутність яких є достатньою.



НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ

PRONOMINA INDEFINITA
Неозначені займенники утворюються від відносних займенників шляхом приєднання часток, ali-, -quam, -piam, -dam, -vis, -libet, -que, -cum (que) або подвоєнням. Частки можуть вживатися перед або після займенника. При відмінюванні вони змінюють тільки основну частину.

Pronomina substantiva	Pronomina adiectiva
quis, quid хтось, щось alĭ-quis, alĭ-quid хто-небудь, що-небудь quidam, quaedam, quiddam хтось, щось quisquam, quidquam хто-небудь, що-небудь quispiam, quaepiam, quidpiam хто-небудь, що-небудь quisque, quidque кожний quivis, quaevis, quidvis будь-хто quilĭbet, quaelĭbet, quidlĭbet будь-хто unusquisque, unaquaeque, unumquique кожний quicumque, quaecumque, quodcumpue хто б не	qui, quae, quod якийсь, а, е alĭqui, alĭqua, alĭquod який-небудь quidam, quaedam, quoddam якийсь ------------------------- quipiam, quaepiam, quopiam який-небудь quisque, quaeque, quodque кожний quivis, quaevis, quodvis будь-який quilĭbet, quaelĭbet, quodlĭbet будь-який unusquisque, unaquaeque, unumquodque кожний, всякий quiqumque, quaecumque, quodcumque який би не

Відмінювання займенника alĭqui, alĭqua, alĭquod

Casus	Singularis
	m	f	n	m	f	n
N. G. D. Acc. Abl.	alĭqui alĭqua alĭquod alicuis aliqui alĭquem alĭquam alĭquod alĭquo alĭqua alĭquo			alĭqui alĭquae alĭqua[e] aliquōrum aliquārum aliquōrum aliquĭbus alĭquos alĭquas alĭqua[e] aliquĭbus

НЕГАТИВНІ ЗАЙМЕННИКИ

PRONOMINA NEGATIVA
nemo - ніхто (від ne + homo = nehemo = nemo)

nihil - ніщо (від ne + hilum = ні краплі (крихти)

scio, 4 знати; rego, 3 правити.

porto, āvi, ātum, 1 носити

peto, īvi, ītum, 3 просити, вимагати
3. Утворіть пасивну конструкцію:
Alit lectio ingenium. Читання живить розум.

Mos legem regit. Звичай править (управляє) законом.

1. 
   Кількісні (cardinalia)
   
2. 
   Порядкові (ordinalia)
   
3. 
   Розділові (distributīva)
   
4. 
   Прислівникові (adverbialia)
   

Вивчіть кількісні та порядкові числівники до 10, цілі десятки від 20 до 90, назви сотень, а також тисяч.

VII 5+2=7 DC 500+100=600 МС 1000+100=1100

IX 10-1=9 CD 500-100=400 СМ 1000-100=900

XL 50-10=40

2. Другий десяток від 11 до 17 (включно) утворюється додаванням до назв одиниць елементу - děcim:

XI - undĕcim = unus + decem XII - duodĕcim і т. д.

3. Числа 18 та 19, як і всі десятки, що закінчуються на 8 і 9, утворюються за принципом віднімання від наступного круглого десятка відповідно 2 або 1:

18 = 20—2 duodeviginti (duo + de (від) + viginti) від двадцяти два,

59 = 60—1 undesexaginta (un (us) + de + sexaginta) від шістдесяти один.

4. Усі десятки (крім 20) мають закінчення -ginta,

XX viginti LX = 60 sexaginta

XXX = 30 triginta LXX = 70 septuaginta

XL = 40 quadraginta LXXX = 80 octoginta

L = 50 quinquaginta XC nonaginta

CC = 200 ducenti, ae, a CM nongenti, ae, a

5. Складні кількісні числівники попереду мають більше число: CXXIV (124) centum viginti quattuor, DIII (503) quingenti tres.

На відміну від української мови в складених порядкових числівниках усі числа є порядковими: CDLXXVI (476-й) quadringentesĭmus septuagesĭmus sextus.

6. Для утворення порядкових числівників (десятків та сотень) вживаються суфікс -esĭm та родові закінчення -us, -a, um: trecentesĭmus (300-й).

7. Розділові числівники в латинській мові мають форму множини, перекладаються кількісним числівником з прийменником по: singŭli, ae, a по одному, по одній, по одному і.т. д.

8. Числівники-прислівники від п`ять разів і далі утворюються від кількісних за допомогою суфікса -ies: quinquies (quinque + ies) п`ять разів, sexies (sex + ies) шість разів і т. д.

а) кількісні числівники один, два, три, сотні (200—900) та тисячі; milia (pi. от mille) — тисячі;

б) всі порядкові та розділові числівники.

2. Не відмінюються, тобто мають однакову форму для всіх родів:

а) кількісні числівники від 4 до 100 (включно) та тисяча mille:

б) числівники-прислівники.

Приклади на узгодження числівників: unus heres – один спадкоємець, una femĭna - одна жінка, unum praedium - один маєток, una obligatio - одне зобов`язання, centum milĭtes - сто солдатів, mille homĭnes - тисяча чоловік, mille passus - тисяча кроків, dua milia civium - дві тисячі громадян, testis primus - перший свідок.
Відмінювання числівників

Casus	unus (S.)			duo (Pl.)			tres (Pl.)		milia (Pl.)
	m	f	n	m	f	n	m, f	n	n
N. G. D. Acc. Abl.	unus una unum unīus uni unum unam unum uno una uno			duo duae duo duōrum duārum duōrum duōbus duābus duōbus duos duas duo duōbus duābus duōbus			tres tria trium tribus tres tria tribus		milia milium milĭbus milia milĭbus

Числівник unus, a, um відмінюється як займенниковий прикметник, тобто має в gen. sing, закінчення -ius, в dat. sing. -i. В інших відмінках відмінюється за першою та другою відміною іменників.

Числівник duo, duae, duo в dat. та abl. має закінчення -obus (т, n), -abus (/), в інших відмінках за першою та другою відміною іменників.

Числівники tres, tria и milia відмінюються за голосним типом третьої відміни. Назви сотень від 200 до 900 відмінюються за першою та другою відміною іменників у множині.

Усі порядкові числівники змінюються за родами та відмінюються як прикметники першої та другої відмін:

Singularis N. provincia prima перша провінція

G. provinciae primae і т. д.

Розділові числівники відмінюються як прикметники першої та другої відмін у множині: bini, ae, a — по два, по две, по два.
СИНТАКСИС ЧИСЛІВНИКІВ
Кількісні числівники в ролі означення узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку та ставляться перед ними: triginta dies — 30 днів (строк); sex milia milĭtum — шість тисяч солдатів.

Порядкові числівники ставляться після іменників: vigilia prima перша (нічна) сторожа , перший (нічний) караул (з 6-тої до 9-тої вечора).

В поєднанні з mille іменник відмінюється:

N. mille homĭnes тисяча людей

G. mille homĭnum

D. mille hominĭbus

Acс. mille homĭnes

Abl mille hominĭbus

В поєднанні з milia іменник ставиться в родовому відмінку множини та не відмінюється:

Складені порядкові числівники є порядковими у всіх складових елементах: tricesĭmus secundus тридцять другий.

Ablativus tempŏris (часу) вживається для позначення часу, може вживатися з прийменником in чи без нього:

Anno millesĭmo nongentesĭmo nonagesĭmo secundo — у 1992 році;

Kalendis Novembris — у листопадові календи, тобто 1листопада.

Ablativus pretii (ціни) визначає ціну в одиницях вартості:

centum talentis alĭquid vendĕre — продати щось за сто талантів;

dimidio minōris constāre — коштувати вдвоє дешевше.

Після реформи календаря, за Юлія Цезаря (46 р. до н. е.) місяць Quintīlis був перейменований в Iulius на честь Цезаря, а пізніше Sextīlis в Augustus на честь Октавіана. Рік починався 1 січня. Юліанським календарем користувались в Західній Європі до кінця XVI ст., коли Папа Григорій XIII провів реформу календаря і він став називатися Григоріанським. В Україні та Росії новий стиль був введний з 1918 року. Українське православ’я до цих пір користується Юліанським календарем.

Римський календар був сонячно-місячним, семиденний тиждень римляни сприйняли зі Сходу, рахуючи дні за фазами місяця. У місяці римляни виділяли три основні дні: 1-й день (молодий місяць, або Kalendae); 5-й день (Nonae) та 13-й день (Idus). В березні, травні, червні, липні та жовтні нони припадали на 7-й день, а іди — на 15-й день місяця. Дні місяця рахувалися не за порядком від початку до кінця, а від Календ, Нон та Ід. При підрахунку днів рахувався і той день, який датувався, і той, до якого відраховували, додаючи при цьому слова ante (до) або pridie (напередодні).

Наприклад: pridie Kalendas Ianuarias — напередодні січневих Календ, тобто 31 грудня; Kalendis Ianuariis — у січневі Календи, тобто 1 січня; Idĭbus Martiis — у березневі Іди, тобто 15 березня; in ante diem tertium Nonas Maias — на третій день до травневих Нон, тобто 5 травня.

Римска доба ділилася на дві частини, рахунок вели ночами. Ніч з 6-ї години вечора до 6-ї ранку поділялася на 12 годин (hora) та 4 сторожі (vigilia) по три години кожна; день - (dies) — з 6-ї ранку до 6-ї вечора — на 12 годин.