Ana səhifə

Zoocenosis-2009 V международная научная конференция биоразнообразие


Yüklə 5.58 Mb.
səhifə3/65
tarix26.06.2016
ölçüsü5.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   65

Иерархическое разнообразие на уровне видов (Hspe), родов (Hgen) и семейств (Hfam), а также сложность сообщества (С) изменяются в соответствии с видовым богатством. Однако здесь проявляется одна характерная особенность: когда видовое богатство в июле (1287) начинает уменьшаться, сложность (С = 3,460) еще продолжает увеличиваться. Причина этого явления – возрастание разнообразия на высших таксономических уровнях (Hgen = 9,387) и (Hfam = 6,843) вследствие того, что надвидовые таксоны исчезают позже, чем видовые. Следовательно, сложность биотического сообщества в целом зависит не столько от видового разнообразия, сколько от разнообразия высших таксонов.

Что касается показателя таксономического разнообразия (Ht), который является качественной характеристикой степени организованности сообщества, то он изменяется обратно пропорционально видовому богатству, иерархическому разнообразию и сложности – снижается при их увеличении и наоборот. Это свидетельствует о том, что стабильное функционирование сообщества при минимальном количестве видов обеспечивается за счет более высокого разнообразия таксонов (то есть, когда имеющиеся виды принадлежат к разным родам, а рода – к разным семействам и так далее).

Таблица. Оценка сезонной динамики видового богатства,
разнообразия и сложности фауны и флоры Крымского Присивашья


Месяцы

Видовое

богатство

(фауна+флора)


Ht

Иерархическое разнообразие

Cложность

С

Hspe

Hgen

Hfam

Март

472

1,407

8,883

7,964

5,965

3,271

Апрель

1127

1,366

10,140

9,147

6,712

3,328

Май

1297

1,345

10,341

9,332

6,814

3,446

Июнь

1334

1,345

10,382

9,376

6,817

3,452

Июль

1287

1,352

10,330

9,387

6,843

3,460

Август

1164

1,361

10,185

9,296

6,822

3,454

Сентябрь

947

1,384

9,887

9,098

6,821

3,450

Октябрь–ноябрь

209

1,428

7,707

6,925

5,194

3,072

Примечание: Ht – таксономическое разнообразие, Hspe – видовое разнообразие, Hgen – разнообразие насыщенности видами родов, Hfam – разнообразие насыщенности видами семейств, С – таксономическая сложность сообществ.

Дополнительные материалы исследования, не отраженные в таблице, показали, что согласно шкале Чеддока существует сильная или очень сильная положительная корреляция между сезонной динамикой иерархического разнообразия, сложностью сообщества и климатическими показателями – среднемесячными длиной дня (R/Hspe = 0,9, R/Hgen = 0,9, R/Hfam = 0,8, R/С = 0,8) и температурой воздуха (R/Hspe = 0,7, R/Hgen = 0,7, R/Hfam = 0,7, R/С = 0,8). Следовательно, показатели разнообразия и сложности тесно связаны не только с динамикой видового богатства, но и с важнейшими климатическими факторами.

Таким образом, применение разных показателей разнообразия и сложности позволило наиболее полно раскрыть особенности сезонных изменений биотических сообществ Крымского Присивашья.

УДК 574.5

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЕВНИХ КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЗІВ


ПАРКУ ім. ВОРОНЦОВА м. ДНІПРПОПЕТРОВСЬК

Т. М. Євтушенко, І. А. Іванько



Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна

TRAITS OF ARBOREOUS CULTIVATED PHYTOCENOSES


OF THE VORONTSOV PARK IN DNIPROPETROVSK

T. M. Evtushenko, I. A. Ivan’ko



Oles’ Gonchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Із ландшафтно-естетичного погляду парки – зелені масиви, розташовані, як правило, на межі міських забудівель, призначені для різних форм відпочинку. У зеленій зоні великого міста налічують декілька типів парків. Окрім рекреаційної, міські парки виконують також ґрунтополіпшувальну та фітомеліоративну функції, завдяки позитивному впливу на вихідні ґрунтові та гідрокліматичні умови міста. Об’єкт дослідження – зелені насадження парку ім. Воронцова м. Дніпропетровськ. Парк знаходиться на лівому березі р. Дніпро в північно-західній прибережній частині міста. Протягом року він майже не відвідується, за винятком літніх місяців.

Насадження парку розглядались перш за все із геоботанічного та біоекологічного погляду як культурний деревний фітоценоз. Для вивчення застосовували загальноприйняті в геоботаніці методи дослідження. У результаті геоботанічних досліджень та біоекологічного аналізу рослинності описано територію парку, яка є сукупністю участків із різним типом вікової, видової та просторової структури фітоценозу.

Деревні насадження парку мають рядовий тип посадки. Ряди орієнтовані з північного заходу на південний схід і з північного сходу на південний захід, на сьогодні виражені слабко.

Станом на 2009 рік деревна рослинність парку представлена в основному такими видами: тополя чорна (Populus nigra L.), тополя пірамідальна (Populus puramidalis Roz.), клен ясенолистий (Acer negundo L.), берест (Ulmus carpinifolia Rupp.), біла акація (Robinia pseudoacacia L.), верба біла (Salix alba L.), зустрічаються включення катальпи бігнонієвидної (Catalpa bignonioides Walt.), бирючини звичайної (Ligustrum vulgare L.), гіркокаштану звичайного (Aesculus hippocastanum L.), бузку звичайного (Syringa vulgaris L.), жасміну садового (Philadelphus coronarius L.), широкогілочника східного (Biota orientalis L.) та тополі білої (Populus alba L.), причому три останні види раніше у працях не згадувались (Косогубова, 1991).

Даний видовий склад деревно-чагарникових насаджень не відповідає дослідженому у 1990-х рр. (Косогубова, 1991). Слід відзначити, що виявлено спонтанне розростання кущів садового жасміну звичайного (Philadelphus coronarius L.). Дана форма жасміну var. pumilus West. є найдекоративнішою (дуже стисла форма низкорослого чагарнику з меншими листками та запашними квітами). Зарості садового жасміну локалізовані поблизу монументу та є результатом спонтанного розростання посаджених кущів. Особливість дослідженої території – загущення підліску. Підлісок формують види в’язу граболистого, клену ясенолистого, акації білої, аморфи, місцями верби ламкої. Слід відзначити, що аморфа чагарникова веде себе агресивно, витісняючи аборигенні види, проте в місцях естуарію каналу Гнілокиша з руслом р. Дніпро аморфа виконує берегозакріплювальну функцію. У деревному насадженні прослідковується наступна закономірність: збільшення висоти дерев відбувається в напрямку від берега ріки вглиб території та уздовж берега ріки в бік пр. Газети «Правда». Це пов’язано із підйомом ґрунтових вод.

Сучасний стан дерев парку здебільшого незадовільний: дерева старі, підлісок загущений, природний травостій зосереджений в основній його частині, яка не зазнає рекреаційного навантаження. Дерева знаходяться в незадовільному стані, більшість із них суховершать або взагалі мають здебільшого сухі крони. Ці ознаки значно погіршують рекреаційну цінність парку та знижують його меліоративну функцію.

UDC 574.5

MAIN TASKS OF UKRAINIAN–HUNGARIAN


SCIENTIFIC COOPERATION JOINT PROJECT FOR 2009–2010 YEARS

J. Kátai*, O. Y. Pakhomov**, Á. Oláh*, O. I. Dziuba**, I. M. Loza**, D. V. Syshchikov**



*University of Debrecen Centre of Agricultural Sciences and Engineering, Debrecen, Hungary
**Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

ОСНОВНЫЕ ЗАДАЧИ СОВМЕСТНОГО НАУЧНОГО


УКРАИНО-ВЕНГЕРСКОГО ПРОЕКТА НА 2009–2010 гг.

Я. Катаи*, А. Е. Пахомов**, А. Олах*, О. И. Дзюба**, И. М. Лоза**, Д. В. Сыщиков**



*Университет Дебрецена, Центр аграрных наук и разработок, Дебрецен, Венгрия, **Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск. Украина

One of the most important research fields of Dnipropetrovsk National University and University of Debrecen Centre of Agricultural Sciences is investigations of microbiological and biochemical processes taking place in soils of Ukraine and Hungary, successions of plant associations and zoocenosis and examinaton of soils fertility by biochemical, microbiological and protozoological methods. Both collectives of scientists investigate the effects of the anthropogenic loading and influence of the chernozems intensive agricultural use (use of fertilizers, meliorants and other agricultural methods) on formation of soil microorganisms steady cenosis. Researchers are utilizing both similar and different methods of researches, which needing harmonization. In addition, on a project is foreseen the research of different anthropogenous effects on chernozems, determination of which by different methods in three establishments will be extraordinarily productive and will give more important scientific and practical information.

Results, expected to be achieved. Effect of different level anthropogenic loading on the chernozems microbial and protozoological associations will be found. This result will useful for preservation and improvement of fertility as bases of the rational and effective use of soils and increases of the chernozems agricultural productivity. Will have been set the features of basic biophilic elements biochemical transformation and mobilizations and developed measures for intensifications of processes of mobilization the most essential basic elements of plants feed. Will be determined the dominant plant associations of transformed soils as criteria of ecosystems ecological state.

Will have been appraised the possibility of the most informing microbiological and biochemical criteria use of plants material well-being by nourishing elements. Will have been conducted the estimation of ecological safety of technologies which are used in the agroindustrial production, on the basis of the got results of dangerous factors influencing on microbiological and biochemical processes which take place in chernozems. It will have been set the most informing protozoological, microbiological and biochemical criteria for use in national systems of the soils crisis monitoring. As a result of project implementation in two countries – Ukraine and Hungary can be attaining the maximal increase of efficiency of chernozems use with the increase of biological and agricultural value.



УДК 574.472

БИОРАЗНООБРАЗИЕ ОКРЕСТНОСТИ ОЗЕРА ГЕК ГЕЛЬ


МАЛОГО КАВКАЗА АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ РЕСПУБЛИКИ

Э. М. Курбанов, С. Ч. Мамедова



Бакинский государственный университет, Баку, Азербайджан, elshad_g@rambler.ru

BIODIVERSITY OF THE LAKE GEK-GEL SURROUNDINGS


IN THE CAUCASUS MINOR OF THE AZERBAIJAN REPUBLIC

E. M. Kurbanov, S. C. Mamedova



Baku State University, Baku, Azerbaijan, elshad_g@rambler.ru

Гек Гель является самым обширным и красивым среди озер на северных склонах Малого Кавказа, находится на высоте 1555 м над уровнем моря. По своему местоположению, живописности, прозрачности воды оно не уступает известным и славящимся своей красотой горным озерам Закавказья. Озеро Гек Гель образовалось в результате тектонического движения, сопровождавшегося грандиозным обвалом горы Кяпаз. Озеро питается за счет речки Агсу Чай (которая в свою очередь снабжается водой из Марал Гель и Гуш Гель) и стекающими со склонов водосбора осадками. Озеро Гек Гель окружается горами кольцом, которые являются отрогами Муровдагского хребта и имеют различные высоты. Самая высокая из них – гора Кяпаз (3030 м).

С целью охраны прекрасного уголка природы, образовавшегося в результате землетрясения, в 1926 г. в регионе организован Гек Гельский государственного природный заповедник – первый заповедник Азербайджана. В 2008 г. распоряжением Президента Азербайджанской Республики Гек Гельскому заповеднику присвоен статус национального парка на административных территориях Гек Гельского государственного природного заповедника, Гек Гельского, Дашкесанского и Геранбойского районов площадью 12755 га с целю сохранения биоразнообразия, рационального использования природных ресурсов, развития экотуризма и широкомасштабной пропаганды природного наследия республики. Создание национального парка – способ сохранения уникального природного наследия. Таким образом, Гек Гельский национальный парк будет открыт для посещений, отдыха и туристов. Разумеется, это будет регулироваться специальными правилами.

Согласно флористическому районированию Кавказа А. А. Гроссгейма (1948), район озера Гек Гель входит в Кавказскую провинцию области горных лесов южной Европы и в частности, в ее Сомхетский округ, являющейся одной из богатейщих провинций среди других флористических провинций Кавказа. Из общего числа видов растений, произрастающих на Кавказе (около 6000), почти 42 % встречается в пределах Кавказской провинции.

В окрестности озера Гек Гель выражено поясное распределение растительности, обусловленное изменением климатических и почвенных факторов в горном высотном градиенте.

Согласно литературным сведениям и проведенным исследованиям, в флоре Национального парка около 420 видов, в том числе около 80 древесно-кустарниковых растений. Основные древесные породы заповедника: дубы грузинский (Quercus iberica Stev.) и восточный (Q. macranthera F. et M.), бук восточный (Fagus orientalis Lipsky) и граб кавказский (Carpinus caucasica Gross.), им сопутствуют липа кавказская (Tilia caucasica Rupr.), ясень обыкновенный (Fraxinius exelsior L.), клен Траутветтера (Acer trautvetteri Medw.), платан восточный (Platanus orientalis L.), сосна Коха (Pinus kochiana Klotzsch ex C. Koch), каштан съедобный (Castanea sativa Mill.) и др.

В среднем горном поясе 700–800 м склоны заняты буковыми лесами, на восточных и западных склонах характерны буково-грабовые, грабовые и дубово-грабовые леса. На склонах южной экспозиции и по гребням отрогов характерны дубовые леса, которые на очень крутых и каменистых склонах прерываются ксерофильными группировками.

Леса среднего пояса, выше 800 м, характеризуюутся наибольшей производительностю и красивым ландшафтом местности. Здесь преобладают бук восточный (Fagus orientalis Lipsky) c примесью граба (Carpinus caucasica Gross.).

Большой достопримечательностью среднего пояся региона является произрастающая здесь сосна Коха (Pinus kochiana Klotzsch ex C. Koch). Это светолюбивая порода, здесь произрастает по северному склону Мровдагского хребта (450 га). Сосновая роща на отрогах Мровдагского хребта, расположенная к юго-востоку живописного горного озера Гек Гель в полосе 1600–2200 м над уровнем моря, является наиболее крупным массивом в Азербайджане, на Малом Кавказе.

Верхная опушка леса окаймляется парковыми дубравами (с дубом восточным (Quercus macranthera F. et M.)), березняками или субальпийскими вариантами букового леса, чередующимися с луговыми сообществами. Еще выше в горы (от 2000–2300 и выше) луговая растительность приобретает ландшафтное значение. Травянистый покров высокогорный и часто нарушается осыпями и каменниками, лишенными растительности или покрытыми сбоеобразной скально-осыпной растительностью.

Растительность горных склонов, прилегающих к озеру, имеет не только важное курортологическое и декоративное значение, но также выполнает климатоохранную, водо- и почвозащтиную роль. Помимо этого, растительность района озера Гек Гель имеет большой научный интерес, ценность и санитарно-гигиеническое значение, являясь одним из участков лесного массива Мровдага.

Около 20 видов флоры Гек Гельского национального парка – кавказские эндемики различного ранга. Это дуб грузинский (Quercus iberica Stev.), клен Траутветтера (Acer trautvetteri Medw.), шиповник Низами (Rosa nisami Sosn.), борец носатый (Aconitum nasutum Fisch.), манжетка щелковистая (Alchimilla sericata Rchb.), астрагал кровопятнистый (Astragalus sanguinolentus M. B.), гвоздика душистая (Dianthus fragrans Ad. in Web.), герань Рупрехта (Geranium ruprechtii Woron. et Mohr.), котовники яснотколистый (Nepeta lamiifolia Willd.) и крупноцветковый (N. grandiflora M. B.), смолевки Рупрехта (Silene ruprechtii Schischk.) и прижатая (S. depressa M. B.), лилия однобратсвенная (Lilium monadelphum M. B.), купена гладкая (Polygonatum glaberrimum C. Koch. in Lin.), окопники жесткий (Symphytum asperum Lepech.) и кавказский (S. caucasicum M. B.), колокольчики Траутветтера (Campanula trautvetteri Gross.) и Гогенакера (C. hohenackeri Fisch. and Mey.) и др.

Животный мир окрестностей озера Гек Гель богат в видовом отношении. В озере водится в большом количестве форель (Salmo fario L.), представленная двумя формами: озерной и ручьевой. Популяция озерной форели (гейгельской) сформировалась в озере Гек Гель и других озерах в регионе после их образования в ХII веке.

В окрестностьях озера Гек Гель из амфибий встречается обыкновенная жаба (Bufo bufo L.), квакша (Hyla arborea L.) и др., из пресмыкающихся – веретеница ломкая (Anguis fragilis L.), луговая ящерица (Lacerta praticola Eversm.), ужи обыкновенный (Natrix natrix L.) и водяной (N. tessellata Laurenti) и др., из птиц – черный дрозд (Turdus merula L.), славка черноголовая (Sylvia articapilla L.), чиж (Spinus spinus L.), горная овсянка (Emberizia cia L.), лесной жавронок (Lullula arborea pallida Larudny.), черный коршун (Milvus migrans Bodd.,), каспийский улар (Tetraogallus caspicus Gmell.) и др., из млекопитающих – полчок (Glis glis L.), белка закавказская (Sciurus anomalus Guld.), заяц-русак (Lepus europaeus Pallas.), барсук (Meles meles L.), каменная куница (Martes foina Erxleben), ласка (Mustela nivalis L.), бурый медведь (Ursus arctos L.), волк (Canis lupus L.), обыкновенная лисица (Vulpes vulpes L.), лесная кошка (Felis silvestris Schreber.), благородный олень (Cervus elaphus L.), косуля (Capreolus capreolus L.), безоаровый козел (Capra aegagrus Erxleben) и др.

Сравнительно разнообразна фауна млекопитающих Национального парка. В последние годы благодаря особому режиму охраны удалось остановить вымирание благородных оленей (Cervus elaphus L.), количество которых стало уменьшаться в 90-х годах прошлого столетия в результате близости района боевых действий. Олени держатся в основном в средней полосе лесного пояса, их нередко можно наблюдать вблизи оз. Гек Гель и Марал Гель. Косуля (Capreolus capreolus L.) предпочитает сравнительно спокойный рельеф, держатся около хребтов и их отрогов, по опушкам, в субальпийском редколесье с зарослями кустарников и папоротников. Обытающие в Национальном парке бурый медведь (Ursus arctos L.) относится к редкому закавказскому подвиду и будет внесен в второе издание «Красной книги» Азербайджанской Республики. Наиболее характерная черта обитающих в заповеднике медведей – широкие миграции, которые совершаются в осенний период, особенно в неурожайные годы.

Из материалов по изучению экологии животных Национального парка видно, что копытные животные, обитающие в регионе, не наносят деревьям, кустарникам и травянистым растениям повреждения, при котором было бы угнетено естественное возобновление. На территории окрестностей озера Гек Гель лесовозобновление обеспечивает нормальную густоту и состояние насаждений. В первую очередь на древесно-кустарниковую и травянистую растительность региона влияют копытные.

Высокогорное озеро Гек Гель и его окрестности – без преувеличения самый живописный и красивый уголок Азербайджана, который по праву называют «жемчужиной Малого Кавказа».

UDC 502.742

IMPORTANCE OF PROTECTED AREAS


ON RESERVATION OF ZOOCENOSES FUNCTIONING ELEMENTS

G. Makharadze, M. Varshanidze, N. Khukhunaishvili



Directorate for Environment and Nature Resources of Adjara Georgia,
Batumi, Georgia, guranda_guka@yahoo.com

ВАЖНОСТЬ ОХРАНЯЕМЫХ ТЕРРИТОРИЙ ДЛЯ СОХРАНЕНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ЗООЦЕНОЗОВ

Г. Махарадзе, М. Варшанидзе, Н. Хухунаишвили

Управление окружающей среды и природных ресурсов Аджарии,
Батуми, Грузия, guranda_guka@yahoo.com

Recognizing of an idea – nature, ecology, and healthy environment – is a very actual theme of last decades. This is not accidental event. Increasing socio-economic necessities of human life have promoted massive and uncontrolled extraction of nature resources resulting unfortunate consequences. Luckily, there is still human’s want to preserve and give to new generation the tomorrow’s nature more or less unsullied. Therefore, specific organizations review and establish strategic plans, make conventions, contracts and on the assumption of it permanent monitoring has been implemented both of regional and global level as well. By common effort of nature securities there are created protected areas conserving rare, endemic and relict species, which are so important for healthy functioning of ecosystem.

Georgia is one of those 34 ecosystems having rich biodiversity and being as endangered ecosystems (Conservation International), one of those 200 vulnerable ecological regions (WWF), one of those 221, well-known as endemic birds’ homeland (Bird Life International). By IUCN category there are: 14 reserves, 8 national parks, 14 nature monuments, 12 wildlife preserves and 2 protected landscapes in Georgia.

History of Georgia’s protected areas is very old. In ancient times Rome and Greece saved from harm so called ,,saint woods” very strongly. Georgia wasn’t exceptional country about of which an old history narrates. In mountains there are still preserved so called ,,icon forests” where cutting the forests has been forbidden. This fact facilitated protection and fresh preservation of those places. In 1912 the first reserve was founded in Georgia, which is known Lagodekhi reserve. This one was the second type of that founded in Estonia (the first reserve in Visland). The area of protected territories reaches to 170 thousand ha in Georgia, presented 2, 4 % of the whole territory. Georgia gains the lead place in possessing protected territories in Caucasian. In our region (Adjara) there are three protected areas: Mtirala national park, Kintrishi reserve and wetlands Ispani I, Ispani II. Each of them is distinguished by their unique landscapes and species biodiversity, requiring natural conservation.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   65


Verilənlər bazası müəlliflik hüququ ilə müdafiə olunur ©atelim.com 2016
rəhbərliyinə müraciət