Zoocenosis-2009 V международная научная конференция биоразнообразие

The phytocenosis of Mtirala is rich and diverse. In the territory of the National Park are widespread both, the forest vegetation represented by chestnut groves, beech groves and the mixed forest of Cholchic type and evergreen shrubbery of Pontic rhododendron characteristic for Kolkheti. Beech, lime, chestnut, alder and hornbeam can be found in the forest of Colchic type. The underbrush is covered with shrubbery of Pontic rhododendron, Cherry laurel, Black Sea holly,Colchic box tree several kinds of lianas.

The zoocenosis of Mtirala is rich as well. Among amphibians Caucasian salamander, Banded newt, Caucasian toad, Common tree frog, Long-legged frog and Eurasian marsh frog can be found here. Three species of lizard and several species of snakes, such as Grass Snake and Dice Snake, and Caucasian Viper inhabit here. The Ornithofauna of the National Park is quite rich in birds of prey. Here are registered Booted Eagle, Common Buzzard, Goshawk, Sparrowhawk, Eurasian hobby, Common kestrel, as well as the nocturnal birds of prey, such as Eurasian eagle owl and Common scops owl. Among other birds here nest hoopoe, woodpecker, raven, Blackbird, and Golden oriole. Among small mammals the following species inhabit the National Park: badger, weasel, Caucasian (Persian) squirrel, hare, Red fox, mole and wild cat. Among large mammals the Brown bear inhabit the Park. Lynx and wolf can be found here as well. Among ungulates the Roe deer can be found in the forests and rarely – the Wild boar.

,,Kintrishi” reserve. Reserve is located between the Black sea and high mountain systems of Adjara-Lazeti. Its area is 13 893 ha. Annual average temperature reaches to +10...+11°C, minimal –3,5°C, and maximal – +22,5°C. Annual average precipitation is 3898 mm. Aim of reservation is protection and inspection of phyto and zoocenoses in Colchicum medium mountains. Its relief is mountainous – steep gradient with many rivers and streams. There are preserved many endemic and relict species in the reserve. Zoocenoses is basely presented by following species: deer, chamois, brown bear, fox, wild cat, salamander and others. From phytocenoses there are distinguished oak tree, yew tree, birch, buxus colchica and others.

Watland–Marsh – Ispani. Wetlands of Kobuleti are divided into two parts: Ispani I and Ispani II. Today Ispani I is mainly represents degenerated drained swamp the considerable part of which is used for industrial purposes. Regeneration of once cut alders (Alnus barbata) is noted at the shoulders. Ispani II presents the different picture. Despite the devastation of adjacent forest and immediate close to the area urbanized zone, there is pure ecosystem. The peat pillows are well expressed. It represents grass-spagnhum swamp, where Kolkhic elements promote its existence. Ispani Marsh is located in the far southern part of Kolkheti plain, in the Autonomous Republic of Adjara. It is located in 1m. distance from the Black Sea coast. The complex of marshes is located in Kobuleti district.

From the geological point of view the region is young. Its formation started in the middle of Holocene during last 5–6 thousands years. The region and its coastal part is an important range for 21 species of migratory birds, their recreation and wintery. Sphagnum marshes (Spagnmum spp.), swamps (Alnus barbata, Rododendron ponticum) and numerous fowl species dwell here (Kaffke A., Gonwenberg J., Matchutadze I., Schultz J., 2000). These places are the wintering and resident site for migratory species (Gruiformes, Anseriformes, Charadriiformes). Quite the numerous populations of herons dwell here (big white heron – Egretta garzetta, gray heron – Ardea cinerea, Lymnocryptes minimus, Scolopax rusticola, Galinago galinago (Goradze R., Matchutadze I., Goradze I., 2002, 2003). From the birds of prey here are Accipiter nisus, Circus melanoleus. Passeriformes are represented in large amount. Also there are presented the following species of zoocenosis: Neomys fodiens and Crocidura suaveolens; Rhinopholus ferrumequinum schrieberi and R. hipposoderos Beechsteini; From diverse zoocenose of Ispani I following species inhabit: Vespertilio serotinus, Apodemus agrarius, Scirus vulgaris, Lepus capensis, Lutra lutra, Mustela nivalis, Martes foina. In winter there are noted Vulpes vulpes and Felis silvestris (Goradze R., Gogmachadze T., Mikashavidze E., 2005). From big mammals there dwell jackals, badgers. Following species of amphibians inhabit also: common triton (Triturus vulgaris lantzi), tree frogs. Watland is a good habitat for reptilians: Lizard (Lacerta rudis) and snake (Natrix natrix, N. tesellata, Elaphe longissima) (Goradze R., Gogmachadze T., 2005). In stagnant waters it is revealed fresh water fish – 51 species, marine fish – 27 species, anadromous – about 10 species and passing and semi-passing fish – 15 species (Goradze et al., 2003, 2006).

Development of protected areas system is the main aspect for biodiversity conservation and sustainable use of nature resources. With the help of natural conservation it has been provided an opportunity to rehabilitate habitats, species and genetic diversity. At last, by improving this system it has been given the chance to increase society’s knowledge about biodiversity which will promote populations’ role in joint effort for nature protection.

УДК 502.3+502.63:711

СТВОРЕННЯ ПАРКІВ-ПАМ’ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЯК НОВИХ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ В УМОВАХ м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК

Я. П. Огоцький

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна

CREATION OF PARKS-MONUMENTS OF LANDSCAPE ART AS NEW OBJECTS OF NATURE RESERVED STOCK IN DNIPROPETROVSK

Y. P. Ogots’ky

Oles’ Gonchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Сучасний стан екологічної ситуації міста Дніпропетровськ залишається незадовільним. Досягнення його стабільного стану не можливе без зменшення антропогенного навантаження на природні системи, збереження та відновлення біологічного різноманіття. Парки – останні осередки флори та фауни у межах міст. Вони виконують ряд важливих функцій: шумо- та пилозахисну, створення мікроклімату, збереження психологічного здоров’я населення тощо. Враховуючи теперішній стан паркових зон і зелених насаджень, актуальним постає питання їх охорони та реконструкції у рамках існуючого законодавства України.

Парк “40-річчя визволення Дніпропетровська” розташований у межах міста Дніпропетровськ. Його територія – колишнє військове кладовище. Об’єкти громадсько-побуто­вого призначення, що знаходяться поблизу парку (СТО, автостоянка, магазини тощо), спричиняють на нього негативний вплив.

За попередніми даними на території парку “40-річчя визволення Дніпропетровська” зареєстровано значну кількість рідкісних видів представників флори та фауни, а саме: один вид рослин із Червоної книги України (Tulipa quercotorum Klokov et Zoz.) та чотири види з Червоного списку Дніпропетровської області (Colydalis cava Schweigg. et Korta, C. marschalliana Pers., Scilla bifolia L., Gagea lutea (L.) Her.-Gawl.); вид безхребетних тварин, занесений до Червоної книги “Європейських денних метеликів” (Nymphalis xanthomelas Esper), види, що охороняються на державному рівні та занесені до Червоної книги України (Papilio machaon Linnaeus, Catocala sponsa Linnaeus, Docadion eqmestre Laxmann, Aromia moschata Linnaeus, Lucanus cervus Linnaeus) та вид, занесений до Червоного списку Дніпропетровської області (Carabus besseri Fischer von Waldheim).

Створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва на території парку “40-річчя визволення Дніпропетровська” передбачає виконання певних послідовних етапів.

1. Обробка законодавчої бази та пошук відповідних нормативно-правових документів (опрацювання матеріалів сайтів Верховної Ради України, обласної ради, обласної державної адміністрації, міської ради, районної ради, рішень місцевих рад і програм з охорони навколишнього середовища, збереження історико-культурних пам’яток тощо).

2. Огляд наукових відомостей і довідкових матеріалів щодо стану біологічного різноманіття Дніпропетровська та області, насамперед парків (опрацювання рідкісних літературних джерел, колекційних фондів, пошук публікацій у періодичних наукових виданнях з метою подальшого порівняння отриманих результатів).

3. Здійснення комплексних геоботанічних і зооекологічних досліджень щодо стану екосистем території парку. Передбачає пошук рідкісних і зникаючих видів флори та фауни.

4. Діагностика стану зелених насаджень з урахуванням існуючих дендрологічних критеріїв (фітопатологічне обстеження деревостану, виявлення рудеральних видів дерев у насадженнях тощо).

5. Розробка схеми благоустрою території парку та меморіалу пам’яті Великої Вітчизняної Війни 1941–1945 рр. (загальний план реконструкції, деталізовані схеми розміщення стежок, газонів, реконструкції насаджень, дендрологічний план тощо).

6. Розробка рекомендацій щодо утримання у належному стані озеленення парку (догляд за газонами, санітарна рубка пошкоджених і хворих дерев, боротьба з рудеральними рослинами, профілактичні та винищувальні заходи боротьби зі шкідниками тощо).

Оголошення подібного об’єкту природно-заповідного фонду можливе лише за умови розробки проекту створення, реконструкції та утримання парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва та його затвердження органами, у підпорядкуванні яких перебуває цей парк. Реалізація таких заходів можлива на підставі наступних нормативно-правових документів.

1. Закон України “Про Червону книгу України” вiд 07.02.2002 р. № 3055-III як підстава установлення особливого правового режиму охорони рідкісних видів тваринного і рослинного світу.

2. Закон України “Про природно-заповідний фонд України” вiд 16.06.1992 р. № 2456-XII як підстава пріоритетного створення заповідників, інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях, де перебувають (зростають) об’єкти Червоної книги України.

3. “Програма пошуку та впорядкуванню в Дніпропетровській області пам’ятних місць та поховань жертв війни та політичних репресій на період 2007–2010 роки”, затверджена рішенням обласної ради від 29.01.2008 р. № 341-14/V, що передбачає облік поховань жертв війни та політичних репресій, їх пошук, упорядкування існуючих пам’ятних місць і військових поховань та створення меморіальних комплексів жертвам війни.

Така система послідовних кроків створення об’єкту природно-заповідного фонду в межах міста, враховуючи всі аспекти нормативно-правової бази України, може стати зразком для розширення природоохоронної мережі у мережі міських екосистем.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

О. Ф. Оксамитний, К. М. Обухова, М. П. Папученко

NATURE RESERVATION STOCK

O. F. Oksamytnyi, K. M. Obukhova, M. P. Papuchenko

На сучасному етапі розвитку господарювання в межах Дніпропетровської області спостерігається посилення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі та стан біорізноманіття. Зокрема, відбувається відновлення діяльності гірничодобувних підприємств, відводяться нові території під будівництво кар’єрів з видобутку корисних копалин, влаштування полігонів твердих побутових відходів, під промислову та житлову забудову. До складу цих земель значною мірою потрапляють і природні території, які втрачаються безповоротно внаслідок названої діяльності. За останні роки знову підсилився вплив на балково-степові екосистеми, які займають важливе місце в системі екомережі Дніпропетровської області. Тут основними негативними чинниками виступають надмірне випасання худоби та випалювання сухих залишків природної трав’яної рослинності. Наявність потужних запасів мінеральної сировини та сприятливі ґрунтово-кліматичні умови зумовлюють високу концентрацію промислових об’єктів і розвиток аграрного сектору. У результаті більша частина земель антропогенно трансформована. У таких умовах дуже складним є питання виявлення та заповідання природних територій і об’єктів.

Дніпропетровська область знаходиться у степовій зоні України та займає площу 3192 тис. га, у тому числі землі лісового фонду становлять 192,4 тис. га, а лісистість області складає 5,1 %.

Розвиток природно-заповідних об’єктів області та формування екомережі проводиться відповідно до законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища», Указу Президента України «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні».

На сьогодні мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду складає 128 об’єктів на загальній площі 46,255 тис. га, серед них: загальнодержавного значення – 30 об’єктів на площі 30,348 тис. га, місцевого значення – 98 об’єктів на площі 15,908 тис. га. Це складає 1,45 % площі області при середньому по державі – понад 5,0 %.

Не зважаючи на це, в Дніпропетровській області проводиться діяльність щодо розвитку і розширення заповідних територій, а заповідна справа розглядається як головний засіб для комплексного вирішення важливих екологічних проблем, таких як збереження біорізноманіття, відновлення та підтримка екологічного балансу в біосфері в умовах техногенного забруднення.

За останні п’ять років відбулося значне збільшення площі заповідних об’єктів області: понад 15 тис. га, серед них заказники загальнодержавного значення «Бакаї», «Преображенський», «Дебаль­цевські лимани», «Вишневський», «Мар’їн гай», «Петропавлівські лимани», «Кам’янський прибережно-річковий комплекс», регіональний ландшафтний парк «Придніпровський», ландшафтні заказники місцевого значення «Тернівський», «Балка Городище» і «Урочище Могила Баба» та дендрологічний парк місцевого значення «Саксагань». Це збільшило відсоток заповідності на 0,3 %.

На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015» одним із кроків було затвердження Переліку першо­черго­вих об’єктів, передбачених для реалізації даної програми та Переліку цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об’єктів ПЗФ (рішення обласної ради 2002 року).

У подальшому, із метою вдосконалення мережі природно-заповідного фонду області та збереження на її території цінних природних комплексів Держуправлінням за консультативної підтримки провідних науковців регіону з урахуванням багаторічного досвіду, накопиченого в регіоні у галузі охорони та збереження дикої природи, затверджена Програма формування національної екомережі Дніпропетровської області на 2006–2015 рр. (рішення обласної ради 2006 року).

Основною метою програми є формування територіально-функціональної системи екологічної мережі в області, яка забезпечить збільшення відсотку заповідності щонайменше до 8–11 % від загальної площі області (при нинішньому 1,45 %). Програмою передбачене створення повноцінних, реально діючих заповідних об’єктів із власною інфраструктурою, яка повинна враховувати всі природні та соціально-економічні передумови для їх функціонування; проведення заходів з інвентаризації природних екосистем, які повинні стати елементами екомережі, розробки та затвердження типових режимів охорони щодо зарезервованих територій, які повинні діяти до затвердження проектів створення та організації; робіт із ведення кадастрів рослинного та тваринного світу, територій і об’єктів природно-заповідного фонду, розробки проектів винесення меж територій природно-заповідного фонду в натуру. Все це дасть змогу зберегти біорізноманіття на цих ділянках і відновити природний баланс між природними та антропогенними територіями. Враховуючи те, що область знаходиться в зоні значної економічної напруги, програма сприятиме охороні рідкісних видів флори та фауни, занесених до Червоної книги України.

Передбачається створення двох національних природних парків орієнтовною площею 95,0 тис. га, розширення території природного заповідника – 4,5 тис. га, створення 9 регіональних ландшафтних парків – 121,0 тис. га, створення 24 заказників загальнодержавного значення – 74,0 тис. га, об’єктів інших категорій – на площі 70,0 тис. га.

На виконання Програми в області проводиться діяльність щодо розвитку та розширення заповідних територій. На теперішній час на розгляді та погоджені знаходиться 24 проекти створення заповідних об’єктів місцевого значення.

В області активно проводяться заходи щодо створення національного природного парку «Орільський». Оголошення даної території об’єктом природно-заповідного фонду загально­державного значення визначено указами Президента України «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій» (1994), «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» (2008), «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в України» (2009), Законом України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки» і Програмою формування та розвитку національної екомережі Дніпропетровської області.

Створення повноцінних, реально діючих заповідних об’єктів – складна справа, яка потребує значних коштів і залучення достатнього науково-виробничого потенціалу. Сьогодні кожен із нас, як людина, як невід’ємна частина всього живого на Землі, має подивитися навкруги та подивитися, що саме він залишає за собою – голу пустелю чи квітучий сад.

PERSPECTIVES OF UKRAINIAN–HUNGARIAN SCIENTIFIC COOPERA­TION IN FIELD OF DEVELOPMENT CRITERIA FOR THE NATIONAL SYSTEMS OF THE CRISIS SOILS ECOLOGICAL MONITORING

O. Y. Pakhomov*, J. Kátai**, V. M. Grishko*, I. M. Loza*

*Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine,
**University of Debrecen Centre of Agricultural Sciences and Engineering, Debrecen, Hungary

ПЕРСПЕКТИВЫ УКРАИНО-ВЕНГЕРСКОГО

А. Е. Пахомов*, Я. Катаи**, В. М. Гришко*, И. М. Лоза*

A problem of natural diversity rehabilitation and conservation on the basis of ecological well-grounded socio-economical development of territories is actual both for Ukraine and for Hungary. The necessity of works executed in relation to the soils state estimation is conditioned by exceptional importance of landscapes maintenance and especially soil cover at which he saves a capacity for regulation of biophilic elements cycles and recreation of fertility. Unfortunately, for today in chernozems have registered the considerable intensification not only the physical-chemical, chemical and physical degradations processes but also biological. The last is expressed in the decline of agrochemical valuable microorganisms’ amount, intensification of organic matter biochemical mineralization rates and diminishing of material well-being by the plants mineral feed elements. Side by side with this biological degradation processes in soils will possibly completely consider as resultant other, because changes in the microorganisms’ cenosis composition, protozoological associations, their functional activity, ets.

Today, for Hungary and Ukraine is important the problem of the effect estimation of anthropogenic load on chernozems and development a microbiological and biochemical criteria for the national systems of the soils crisis ecological monitoring. Adjusting of soils fertility is carried out due to the account of variety, many-sided nature and dynamic quality of biological processes what is going on in chernozems. Generous amount, various compositions of zoocenosis and high metabolic activity of microorganisms is observed exactly in chernozems which are rich in the organic matter; with near to neutral reaction of environment, soil moistening at the level of capillaries development. The substantial changes of biochemical and microbiological processes intensity in chernozems arise up during their agricultural use. Therefore determination of possibility to regulate a biological processes of humus accumulation (at the balanced bringing of organic and mineral fertilizers and meliorates, use of the biological systems of agriculture) is going on only at forming a stable chernozems microbial associations.

The special value acquires establishment of biological degradations processes intensity at the crisis monitoring of soils in which are substantially broken ecological and productive functions. For implementation of the indicated works within the frames of the national programs of soils monitoring it is necessarily to set biological indexes which are most informatively and adequately describe the degree of chernozems anthropogenic violation. The researchers of the three Institutes have been dealing with the investigation of the biological and chemical condition of soils and with the effect of antropogenic loading on soil biological activity and life for several years. The three Institutes did their own research work separately, the researchers known each other’s research activity from the international papers. Because of the similar research activity have developed the claim to work together in a common project, in which they approach the problem of the antropogenic effects on the soil with different methods.

ПРОСТРАНСТВЕННО-НЕОДНОРОДНАЯ

К. А. Подгорный

A TWO-DIMENSIONAL SIMULATION ECOSYSTEM MODEL

K. A. Podgornyj

Невская губа Финского залива – сложная водная экосистема, причем сложная и для проведения полевых экологических исследований, и для разработки математических моделей. Своеобразие Невской губы обусловлено целым рядом причин: (I) на формирование ее водной массы значительное влияние оказывает Ладожское озеро, воды которого со стоком Невы поступают в Невскую губу в объеме 2400–2500 м³/с; (II) кратность годового водообмена за счет притока речных вод равна 66, что обеспечивает обновление воды в ней в среднем за 5–6 суток, а в центральной транзитной зоне почти вдвое быстрее; (III) Невская губа – мелководный водоем с преобладающими глубинами 3–5 м, интенсивным ветровым перемешиванием водных масс, разнообразными внутриводоемными процессами биогидрохимической трансформации; (IV) велико влияние Балтийского моря, которое сказывается на изменении солености и температуры воды, изменениях уровня воды и структуры биологических сообществ; (V) Невская губа – район с высоким уровнем техногенной нагрузки на окружающую среду; (VI) на экосистему Невской губы оказывает влияние строящийся комплекс водозащитных сооружений Санкт-Петербурга от наводнений. Вследствие совместного действия перечисленных факторов Невской губе свойственна чрезвычайно высокая пространственно-временная изменчивость качества воды. К настоящему времени за более чем столетний период наблюдений накоплен огромный фактический материал данных наблюдений за состоянием экосистемы Невской губы. Имеется определенный опыт разработки математических моделей различного типа и назначения, создания интегрированной системы поддержки принятия решений при управлении водными ресурсами Санкт-Петербурга и Ленинградской области.