Zoocenosis-2009 V международная научная конференция биоразнообразие

Наші дослідження проблеми впливу гербіцидів на гідробіонтів спрямовані на вивчення порушень метаболічних процесів коропа лускатого, які можуть бути використані в еколого-біохімічному моніторингу для індикації стану риб. Але разом із тим виникає зацікавленість щодо можливості знешкодження та запобігання токсичного впливу гербіцидів на організм риби. Сьогодні вже досить відомо, що ефективним засобом компенсації несприятливих зовнішніх впливів на рибу при її штучному розведенні може бути застосування пробіотиків – живих мікроорганізмів, що підвищують імунітет, беруть активну участь у процесах травлення, сприяють покращенню нормофлори (Лукьянова, 2007; Юхименко, 2008). Мета нашого дослідження – встановити можливість компенсації впливу 2 ГДК раундапу (0,04 мг/дм³) на обмін холестеролу в організмі коропа (0+) за допомогою пробіотичного препарату БПС-44.

Рибу розміщували у трьох варіантах: контроль, дія 2 ГДК гербіциду та спільний вплив гербіциду та пробіотичного препарату (у воду, крім вказаного гербіциду, за 2 доби до його внесення, додавали суспензію препарату БПС-44). У роботі використано гербіцид раундап (N-Фосфонометилгліцин, гліфосат), концентрацію 2 ГДК (0,04 мг/дм³) створювали шляхом внесення розрахованих кількостей 3 % розчину раундапу, підтримували протягом 14 діб; а також препарат бацилярний субтіліс БПС-44 (із розрахунку 125 млн. кл./л води), що являє собою концентрат сінної палички, виготовлений Інститутом сільськогосподарської мікробіології УААН на основі штаму Bacillus subtilis 44-р. Вміст холестеролу визначали у сироватці, білих м’язах, печінці, мозку та жовчі за методом (Розенцвейг, 1962), в основі якого – здатність холестеролу в присутності карбонового ангідриду та суміші оцтової та сірчаної кислот утворювати речовину зеленого кольору, інтенсивність забарвлення якої пропорційна вмісту холестеролу. Вміст ß-ліпопротеїнів визначали осадженням їх в сироватці крові за допомогою гепаринового реактиву згідно інструкції до лабораторного набору «Bio-lachema-test».

У результаті експерименту встановлено, що обмін холестеролу коропа частково зазнає змін порівняно з контролем як за умов впливу раундапу, так і за умов комплексного впливу раундапу та пробіотику. З усіх досліджених тканин достовірні зміни при дії раундапу відбулись у білих м’язах (зниження в 1,8 раза порівняно з контролем) та жовчі (збільшення в 1,7 раза). Зниження рівня холестеролу в м’язах свідчить про посилення енерговитрат організму внаслідок стресового стану, спричиненого впливом гербіциду. У подальшому така тенденція змін може призвести до виснаження організму, оскільки поживні субстрати для поповнення енергетичних витрат, які б забезпечили додатковий біосинтез холестеролу в печінці, не надходять – риба перебуває в стані зимового голодування (грудень). Відомо, що для філогенетично молодших риб (щукових, окуневих, тріскових, коропових) характерна значна частка в сумарній ліпідній фракції ефірів холестеролу (Немова, Высоцкая, 2004). Очевидно, що ефіри холестеролу, порівняно з триацилгліцеридами, є універсальнішими запасними речовинами, оскільки в їх молекулах у нейтральній (не токсичній для організму формі) зберігаються запаси структурних і енергетичних елементів. Важливою функцією молекул мембранних ліпідів є компенсація, врівноваження несприят­ливих умов середовища. Встановлено, що величина співвідношення кількості поліненасичених жирних кислот та холестеролу в мембранах клітин відображає рівень патологічного стану, причому холестерол виконує компенсаторну функцію, протидіючи розрідженню мембран, а тому його кількість пропорційно збільшується (Маргітич, Гула, 2006). У нашому випадку така компенсація виявляється ускладненою. З одержаними даними узгоджується концентрація ліпопротеїнів низької густини, в яких вміст холестеролу становить 45–50 %: дія раундапу знижує їх рівень у сироватці в 1,2 раза. Але при цьому спостерігається зростання концентрації холестеролу в жовчі (в 1,7 раза), що є аномальним за даних умов зсувом (посилення його виведеня з організму за відсутності надходження з поживними речовинами) і може бути пов’язаним із порушенням синтезу жовчних кислот.

При здійсненні комплексного впливу раундапу та пробіотику встановлено, що в м’язах рівень холестеролу наближений до рівня контрольної групи риб, тобто організм не має потреби у додатковому використанні енергоресурсів. Відбувається зростання його рівня у мозку в 1,8 раза, що є позитивним зсувом з огляду на вищевказані умови води (Маргітич, Гула, 2006). У жовчі спостерігається зниження вмісту холестеролу (в 19,2 раза), на відміну від дії чистого раундапу, що може розглядатися не лише як відсутність аномального зсуву, а й як свого роду «енергозберігаюча технологія організму», спрямована на запобігання надмірного виведення важливого енергетичного та структурного компоненту в даних стресогенних умовах перебування риби.

Таким чином, пробіотичний препарат БПС-44 значною мірою протидіє розбалансуванню обміну холестеролу, спричиненому дією раундапу, і, відповідно, може виступати як протектор.

UDC 597.556.25

SOME LIFE HISTORY ASPECTS OF THREESPINED STICKLEBACK

Patimar Rahman, Badraghi Behrouz**, Seifi Taghi***

НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ЖИЗНЕННОГО ЦИКЛА ТРЁХИГЛОЙ КОЛЮШКИ GASTEROSTEUS ACULEAUS В РЕКЕ СИХРУД

Р. Патимар, Б. Бадрахи, Т. Сейфи

The Gasterosteidae family has 2 species in Iran; ninespine stickleback Pungitius platygaster (Kessler, 1859) is native to Iran and threespine stickleback Gasterosteus aculeatus Linnaeus, 1758 appears to be of a “marine” form, which reported as an introduction to Iran by Abdoli (1993) and Coad and Abdoli (1993). In the range distribution of the fish in northern hemisphere, Iranian coast of Caspian Sea forms the southern limit of its distribution (Coad, Abdoli, 1993). To our knowledge, no detailed studies of the species have been exclusively conducted in the southern Caspian basin. We hypothesized that the south Caspian basin may contribute to habitat-specific variation in life history traits of threespine stickleback. Therefore, for a better understanding of life history of threespine stickleback from southeastern Caspian basin, this paper attempts to represent of first detailed information on this fish .

The present study was carried out in the mouth of Siahroud River which is situated at the south of Caspian Sea. It is a type of small stream rising on the humid north slope of the Elburz Mountains (Mazanderan Province). Sampling on the basis of once per month, was carried out using beach sein from November 2006 to July 2007. In the laboratory, total length was measured to the nearest 1 mm for all fish sampled. Total weight and weight of gonads were recorded with an electronic analytical balance to the nearest 0,01g. The age was determined from opercula taken from both sides. Sex was determined by examination of the gonad tissue either with eye or with the aid of a binocular. An analysis of co-variance (ANCOVA) was performed to test significance differences in weight-length relationships between sexes. The overall sex ratio was assessed using Chi square test (Zar, 1984). Comparison of GSI values during reproductive period and its temporal variation in each sex carried out by analysis of variance (ANOVA). Statistical analyses were performed with SPSS 11,5 software package and a significant level of 0,05 was accepted.

Of the collected specimens, males ranged from 45 to 70 mm and 1,10 to 3,58 g, while females ranging from 45 to 98 mm and 0,96 to 4,02 g. Aging revealed that the older ages recorded were 3+ for both sexes. In the population, observed length-at-age were different between sexes, females were longer and heavier than males (ANCOVA, F=141,08, P<0,05). The most frequent size classes in the samples were 57–58 mm for males and 63–64 mm for females. Males were absent in the length classes larger than 69–70 mm. Length-weight relationship evaluated by using the lengths and weights were found significant with the high regression coefficient. The b-values of considered groups imply that the body shape of the fish displays negative allometric form (t-test, t_male=21,80, t_female=7,17, t_population=13,01, p<0,05). All of individuals were sexed. Even though the overall ratio of males to females was 1:1,19, Chi-square analysis showed no significant differences from the ration 1:1 (χ²=3,02, p>0,05). An unequal sex ratio was observed among the length groups, males were dominant in length groups ranged from 55 to 60.

Significant changes were obtained in the temporal variation of GSI (ANOVA, F_female=21,09, F_male=5,18, p<0,05). The GSI values of males were significantly lower than those of females (ANOVA, F=281,03, p<0,05). The highest average recorded values of GSI were in April for males and in May for females; 1,67±1,05 (SD) for males and 14,31±8,42 (SD) for females. Following the seasonal cycle of GSI, the reproductive period is extended from April to June when GSI is considerably higher.

Two kinds of eggs were found in the ovary, small white opaque eggs measuring between 0,32 and 0,66 mm with a mean value of 0,435±0,076, and large yolk-filled eggs ranged from 0,60 to 2,15mm with a mean value of 1,161±0,292 (SD). For Caspian stickleback ova diameter, both small and large ova, was negatively correlated to fish size (length or weight), an increase in female size (total length or/and weight) implied a decrease of ova diameter.

Total number of small eggs ranged from 311 to 4709 with a mean value of 1512,94±904,19 (SD), and of large yolk-filled eggs from 128 to 885 with a mean value of 454,32±195,23. The absolute fecundity ranged from a minimum value of 235 in a 1+ years old female weighing 1,96 g to a maximum value of 5460 in a 3+ years aged female weighing 2,56 g. The mean value of absolute fecundity was 1837,34±1028,96 (SD). For the fish in the southern Caspian Sea, both absolute and relative fecundities were positively correlated to fish size (length or weight).

Fecundity relative to total weight (g) fluctuated from 84,42 to 2441,61 eggs/g, with a mean value of 799,30±374,99 (SD), and relative to total length (mm) from 2,36 to 84 eggs/mm, with a mean value of 31,72±15,53 (SD). The relationships of relative fecundity with body size (either to length or weight) were also found to be statistically significant, but with low correlation.

In the present study, differences between males and females in the LWR are explained by the differences in size distribution of the two sexes as a consequence of inter-sexual differences in growth. The b-values estimated in the studied population are different from those cited by Wootton (1984) and Crivelly and Britton (1987). This reflects a change in body form with population, which is itself probably an effect of different environmental conditions influencing as local selective pressure on fish condition. In the Siahroud River, during this study, sex ratio was unlike that reported by (Wootton, 1984). In fact, the predominance of females is common in G. aculeatus populations and the differences in sex are highly significant throughout its range distribution (Wootton, 1984). Balanced sex ratio in the river is probably either the consequence of same survival rate and longevity of the sexes or the same endurance of the sexes to environmental variability.

Based on the highest average recorded GSI, it is evident; the proportionate investment by fish in the reproduction is much higher in females than in males. In the river, comparison with other southern Caspian fishes, G. aculeatus has an extended breeding season (3 months). It is reported that the spawning season of the fish appears to vary with locality over the wide range of this species (Coad, Power, 1973).

In the population under consideration in this study, the mean large egg size (1,16 mm) is considerably smaller than that of recorded in other populations, and also the degree of size variability (SD=0,29 mm) exhibited by the Siahroud river population is greater. This variability coupled with small size of ova could be considered as maternally induced heterogeneity in offspring of a migratory population, a reproductive strategy by the population of the three-spined stickleback in the river.

A wide range of values for the fecundity of the three-spined stickleback has appeared in the literature. The comparison of egg production by female is complicated because of the existence of two forms of the stickleback, the anadromus trachurus form with high absolute fecundity, and the freshwater leiurus form which has considerably less fecundity. Considering the absolute fecundity, the Sihroud river population is far more fecund, suggests being a trachurus type of the fish.

It can be concluded that the life history patterns of this species varied relatively to the habitat to which they exposed, showing a wide range of adaptations over its geographical range. The variations relating to growth and reproduction may be interpreted as phenotypic plasticity and adaptation to local environmental conditions.

УДК 597.2/.5:597.551.2

МОРФОБИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА

И. С. Резникова

MORPHOBIOLOGICAL CHARACTERISTIC OF BROOD STOCK

I. S. Reznikova

Цель исследований – описать морфобиологические показатели маточного стада белого толстолоба при выращивании в прудах для определения качества производителей, используемых в рыбоводных работах. Материалом для исследований служило маточное стадо белого толстолоба, выращиваемое в прудах ОАО “Черниговрыбхоз” Черниговской области. Морфобиологические показатели производителей белого толстолоба по весовому и линейному росту, их экстерьерные и продуктивные показатели изучались согласно общепринятым методам. Материал собран случайной выборкой в период весенней бонитировки. Достоверность различий определяли по критерию Стьюдента, оценку связи морфобиологических признаков – с помощью коэффициента корреляции. Уровень значимости для всех статистических анализов – p < 0,05.

Эффективность воспроизводства рыб в значительной степени определяется качеством производителей, которое можно охарактеризовать морфометрическими показателями. Средняя масса самок, составила 7,23±0,33 (6,7–7,6) кг, средняя абсолютная длина тела – 81,67±3,89 (76–87) см, средняя длина тела без хвостового плавника – 76,33±5,31 см. Умеренные значения изменчивости (Cv) наблюдались по длине тела без хвостового плавника (9,83 %), наибольшей (11,27 %) и наименьшей высоте тела (10,00 %). Наибольшая изменчивость наблюдалась по показателю упитанности по Фультону (23,18 %).

В отличие от самок, самцы уступают по показателю накопления массы, что естественно связано с репродуктивными показателями самок. Средняя масса самцов составила 6,93±0,29 (6,5–7,3) кг. Средняя абсолютная длина тела 88,67±6,38 (80–98) см, средняя длина тела без хвостового плавника – 77,33±7,43 см. У самцов отмечена умеренная изменчивость (Cv) по абсолютной длине тела (10,17 %), длине тела без хвостового плавника (13,58 %), длине головы (18,65 %), наибольшей и наименьшей высоте тела (13,34 и 10,00 % соответственно), индексу обхвата тела (13,65 %). Так же как и у самок, у самцов отмечена наибольшая изменчивость упитанности по Фультону (34,44 %).

По морфологическим признакам самки отличаются от самцов большей упитанностью (1,67±0,27) и меньшей прогонистостью тела (3,42±0,12). Самки и самцы достоверно различаются между собой по показателю массы (t_d = 23,44). Также производители достоверно различаются между собой по индексу высоты тела (t_d = 5,07).

Производители характеризуются специфическими особенностями взаимосвязи признаков. У самцов достоверны корреляции по всем признакам, кроме «абсолютной длиной тела – длиной тела без хвостового плавника», «абсолютной длиной тела – наибольшей высотой тела», «длиной тела без хвостового плавника – наибольшей высотой тела», у самок отсутствует взаимосвязь между «длиной головы – наибольшей высотой тела». Исследование морфобиологической характеристики производителей белого толстолоба, выращиваемых в прудах, показало, что самки имеют более высокие морфобиологические показатели, чем самцы.

Таким образом, производителей белого толстолоба, выращиваемых в прудах, по изучаемым показателям соответствуют технологическим характеристикам породы белого толстолоба, зарегистрированного в государственном реестре селекционных достижений аквакультуры.

УДК 597:576.89

ВЛИЯНИЕ РЫБ-ВСЕЛЕНЦЕВ

М. В. Рубанова

INFLUENCE OF NON-NATIVE SPECIES ON FORMING

M. V. Rubanova

Создание каскада водохранилищ способствовало интродукции в водоемы Волжского бассейна чужеродных видов рыб (Евланов и др., 2004; Евланов, Минеев, 2005; Ермолин, 2005; Никуленко, 2006; Никуленко и др., 2008). Проникновение в последние десятилетия в Саратовское водохранилище в процессе саморасселения видов-вселенцев с юга и с севера привело к изменению структуры рыбного населения водоема и быстрому нарастанию численности вселившихся видов (Евланов и др., 2004; Павлов и др., 2003). Перестройка структуры биоценоза Саратовского водохранилища вызвала изменения паразитофауны рыб (Бурякина, 1995). Активно происходит занос в волжские водохранилища чужеродных для аборигенных видов хозяев паразитов (Молодожникова, Жохов, 2007; Тютин, 2001).

Сбор материала проводился в 2007–2008 гг. в среднем и нижнем течении Саратовского водохранилища. Отловлено 30 экз. бычка-головача и 50 экз. головешки-ротана. Паразитологичес­кие исследования проводились по общепринятой методике (Быховская-Павловская, 1985). Исследовались полость тела, мочевой пузырь, желчный пузырь, плавательный пузырь, кишечник, селезенка, печень, гонады, мускулатура.

Бычок-головач (Neogobius iljini Vasiljeva et Vasiljev, 1996) относится к группе понто-каспийских бычков. В настоящее время распространен повсеместно в Саратовском водохранилище и нижних участках притоков (Евланов и др., 1998). Питается рыбой, в том числе другими бычками, моллюсками и ракообразными. Фауна гельминтов включает 7 видов паразитов, относящихся к 4 классам (Cestoda – 2, Trematoda – 1, Nematoda – 2, Acanthocephala – 2).

Головешка-ротан Percottus glenii Dybowski, 1877 – единственный в водоемах России представитель сем. Eleotridae. Исходно населял водоемы южного Приморья, северо-восточной Кореи и северного Китая, бассейны рек Тугур и Амур (Берг, 1848, 1849). Вид обладает повышенной жизнеспособностью. Попав в новые для него водоемы, быстро осваивает кормовую базу – всю фауну беспозвоночных, включая зоопланктон, бентических ракообразных, моллюсков, хирономид, поденок, стрекоз, жуков, клопов, икру рыб, собственную молодь (Еловенко, 1980). Фауна гельминтов включает 5 видов паразитов, относящихся к 3 классам (Cestoda – 1, Trematoda – 2, Nematoda – 2).